підлабузник — а, ч. Той, хто підлабузнюється до кого небудь … Український тлумачний словник
літпідлабузник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
підлабузник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
блюдолиз — а, ч., зневажл. Той, хто догоджає кому небудь, підлабузнюється заради власної вигоди; підлабузник … Український тлумачний словник
лакей — я, ч. 1) Слуга у панів або при ресторані, готелі (в поміщицькому та буржуазному побуті). 2) перен., зневажл. Людина, яка підлабузнюється, вислужується перед ким небудь; підлабузник … Український тлумачний словник
лизоблюд — а, ч., зневажл. Той, хто догоджає кому небудь, підлабузнюється до когось заради власної вигоди; підлабузник … Український тлумачний словник
низькопоклонник — а, ч., зневажл. Той, хто плазує перед ким небудь; підлабузник … Український тлумачний словник
ницак — а/, ч., діал. Підлий, нікчемний підлабузник … Український тлумачний словник
облесник — а, ч. Той, хто улещує, облещує кого небудь; особа, схильна до лестощів. || Підлабузник, підлесник … Український тлумачний словник
підлабуза — и, ч. і ж., розм. Те саме, що підлабузник і підлабузниця … Український тлумачний словник